Жан-Луї-Марі Пуазейль

Жан-Луї-Марі Пуазейль
фр. Jean-Louis-Marie Poiseuille
Народився	22 квітня 1799(1799-04-22) Париж, Франція
Помер	26 грудня 1869(1869-12-26) (70 років) Париж, Франція
Країна	Франція
Діяльність	лікар, фізик, математик, фізіолог
Alma mater	Політехнічна школа
Галузь	фізика, медицина
Членство	Паризьке філоматичне товариствоd Леопольдина
Відомий завдяки:	відкриття закону Пуазейля
Нагороди	наукова премія імені Монтіона (1843)
Жан-Луї-Марі Пуазейль у Вікісховищі

Жан-Луї-Марі Пуазейль (фр. J. L. Poiseuille; 22 квітня 1799, Париж — 26 грудня 1869, Париж,) — французький медик і фізик, член (1842) Французької медичної академії.

Біографічні дані

Народився Пузейль у 1799 році і Парижі у сім'ї теслі.

У 1815—1816 роках навчався у Політехнічній школі у Парижі, де отримав ґрунтовні знання з фізики і математики. В 1828 отримав ступінь доктора (тема наукової роботи: «Дослідження міцності серцевої аорти» фр. Recherches sur la force du coeur aortique).

В 1829, 1831, 1835 і 1843 роках нагороджувався медаллю Монтіона за дослідження у фізіології. Був членом низки наукових товариств, переважно медичного спрямування.

Помер Пуазейль у 1869 році в Парижі.

Іменем Пуазейля названо одиницю динамічної в'язкості у системі СГС — (Пуаз), а також, астероїд головного поясу, 12286 Пуазейль (12286 Poiseuille), що був відкритий 8 квітня 1991 року.

Наукові здобутки

Займався дослідженнями протікання крові людини у тонких судинах. Дослідження проблем кровообігу привело Пуазейля до необхідності проведення гідравлічних досліджень.

Вчений удосконалив прилад для вимірювання кров'яного тиску, вперше застосувавши ртутний манометр (1828), а для запобігання коагуляції використовував соду. За допомогою свого приладу, названого гемодинамометром, показав, що при видиху кров'яний тиск підвищується, а при вдиханні зменшується. Виявив, що при кожному серцевому скороченні артерія розширюється приблизно на 1/23 свого діаметра.

У 1838 на основі дослідів проведених з дистильованою водою експериментально відкрив, в 1840 сформулював, а у 1846 опублікував закон, названий його іменем — закон Пуазейля (відомий також як «закон Гаґена — Пуазейля» — від імені німецького фізика Ґоттгільфа Гаґена котрий відкрив цей закон незалежно у 1839 році). Цей закон дозволив описати стаціонарне ламінарне протікання ньютонівських рідин по трубі сталого круглого перетину.

Пуазейль виміряв також залежність витрати від температури; ці досліди послужили основою винаходу приладу для визначення в'язкості — віскозиметра.

Пізніше Пуазейль провів аналогічні досліди з ефіром і ртуттю. Він встановив, що ефір веде себе так, як вода, а ртуть не підпорядковується відкритому ним закону (лише в 1870 було показано, що протікання ртуті також підкоряється закону Пуазейля, а відхилення, що спостерігалися обумовлювалися амальгамуванням скла).

Див. також

• Закон Пуазейля
• Пуаз — одиниця динамічної в'язкості у системі одиниць СГС, названа начесть вченого
• 12286 Пуазейль — астероїд, названий на честь вченого.

Бібліографія

• Recherches sur la force du coeur aortique (1828) (фр.)
• Recherches sur les causes du mouvement du sang dans les vaisseaux capillaires (1839) (фр.)
• Recherches expérimentales sur le mouvement des liquides de nature différente dans les tubes de très-petits diamètres [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Annales de chimie et de physique (3e série) 21, p. 76 (1847). (фр.)

Джерела

• Воларович М. П. Работы Пуазёйля о течении жидкости в трубах // «Известия» АН СССР. Сер. «Физическая», 1947, т. 11, № 1.
• Храмов Ю. А. Пуазейль Жан Луи Мари (Poiseuille Jean Leonard Marie) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 225. — 400 с. — 200 000 екз.